Горобина чорноплідна — аронія - Листяні кущі
Середа, 07.12.2016, 00:45
Вітаю Вас Гість | RSS

Дерева України

Оповіді про дерева

Головна » Оповіді про дерева » Кущі » Листяні кущі

Горобина чорноплідна — аронія


Горобина чорноплідна — ароніяЦю породу з родини розових називають ще аронією. Батьківщина її Північна Америка. З 15 видів горобини, зростаючих у помірному поясі, в нашій країні найбільш поширена аронія. Вона широко впроваджується тепер в сади і парки, з неї створюють спеціальні промислові плантації, а також живоплоти.

На Україні лісгоспзаги створюють з неї плантації з роз­міщенням саджанців в ряду через 2,5—3 і між рядами 3— 4 м. Ширина міжрядь повинна бути такою, щоб їх можна було обробляти машинами. Грунт необхідно утримувати в розпушеному стані і чистим від бур'янів. Аронія порода ко­ренепаросткова і має величезну поверхневу кореневу систе­му, тому відмінно захищає грунт від ерозії. Останнім часом аронію почали саджати по днищах ярів, де вона добре роз­пилює потоки води, гасить їх швидкість і затримує землю. Такі посадки сприяють поступовому перетворенню ярів у балки.

Аронія — гіллястий кущ заввишки 2—2,5 м. Вона здатна утворювати велику кількість пагонів. З віком число їх швидко збільшується і часто в одному кущі можна нарахувати 90—100 пагонів. Надмірна кількість їх негативно впливає на плодоношення і тому потрібно видаляти старі, пошкоджені і усихаючі гілки.

Дуже цінна декоративна порода. Особливою красою відзначається в період цвітіння і восени, коли листя її стає багряним, пурпурним або темно-червоним, Воно тримається на кущах до глибокої осені і робить їх гарною окрасою ландшафту. Чагарник виділяє велику кількість фітонцидів, які убивають хвороботворні бактерії. Він не пошкоджується шкідниками і хворобами, добре переносить забруднення повітря у містах. За все це аронія ціниться у зеленому будівництві. Листя у аронії тверде, цілокрає, еліптичне або яйцеподібної форми, схоже на вишневе, з верхнього боку блискуче, зісподу матове, черешки короткі. Квіти білі або з рожевим відтінком, мають специфічний запах і зібрані у суцвіт-тя-щітки по 12—18 шт. в кожній. Цвітіння продовжується до 14 днів, за цей час бджоли збирають 50—60 кг цілющого меду з одного гектара аронієвих заростей.

Цвіте аронія в кінці травня, на початку червня. Пізнє цвітіння — біологічне пристосування виду до зростання в суворих умовах. Аронія поспішає використати теплі літні сонячні дні і плоди її достигають у серпні, тривалий час тримаються на кущах і не обсипаються, що є позитивною властивістю виду.
Плоди горобини чорноплідної дрібні, блискучі, чорного кольору, з восковим нальотом, діаметром 1—1,2 см, яблу-коподібної форми. Вони приваблюють не лише людей, а й птахів, які з ранку до вечора ласують ними. Насіння аронії дрібне, коричневого кольору. У кожній ягідці 4—8 насінин. Маса 1000 насінин залежно від природних умов коливається від 2 до 5 г. Розмножується аронія не лише насінням і кореневими паростками, а й відсадками, зеленими живцями і поділом кущів. Тривалість стратифікації насіння 120 днів. Якщо грунт вологий, насіння можна висівати відразу ж після заготівлі. Норма висіву насіння в розсаднику 0,5 г на 1 м погонної довжини посівної стрічки, глибина загортання 0,5—0,7 см.
Виробничники вважають, що аронію доцільно розмно­жувати насамперед кореневими паростками, якщо вони мають самостійну кореневу систему. Відділяють їх від ма­теринських кущів восени або рано навесні. Такі саджанці плодоносять вже на другий або третій рік. Аронія легко розмножується і відсадками. Весною бокові гілки пригина­ють до землі, пришпилюють дерев'яною вилкою і присипа­ють землею. До осені вони встигають укоренитися і утво­рити добре розвинену кореневу систему і їх можна відділяти від материнського куща. Аронію прищеплюють на горобину звичайну і вирощують чудову штамбову культуру.

Квітки запилюються комахами. Якщо погода погана і комахи не літають, квітки аронії здатні до самозапилення, тому плодоносить вона щорічно і рясно, починаючи з три-чотирирічного віку. З 1 га плантацій збирають 8—12 т ягід. Окремі кущі залежно від догляду дають до 30 кг плодів в рік. Для одержання високих урожаїв необхідно вносити періодично 30—40 т перегною або компосту, 8—10 ц фосфоритного борошна і 2 ц хлористого калію на 1 га. Грунт на плантаціях завжди повинен бути розпушений і чистий від бур'янів.

Аронія — порода світло- і вологолюбна, до багатства грунту маловибаглива, проте найкраще росте і плодоносить на суглинках і чорноземах. Однак деякі лісівники, ігноруючи біологічні особливості горобини, саджають її разом з сосною, дубом та іншими породами. Змикаючись кронами, ці породи затінюють аронію і вона гине або не цвіте і не плодоносить.

Порода ця завезена у Європу з Північної Америки давно, проте тривалий час садівники і любителі природи не звертали на неї уваги. У 1900 р. І. В. Мічурін виписав аронію з Німеччини, а потім схрестив її з горобиною звичайною і вивів горобину Лікерну. З часом цей гібрид він схрестив з мушмулою і вивів горобину Десертну. Обидва ці гібриди мають солодкі на смак і досить крупні плоди. Завдяки І. В. Мічуріну, працям вчених Алтайської науково-дослідної станції, насамперед її засновнику М. О. Ліса-венку, а також дослідженням біологічних особливостей і пропаганді лікарських властивостей аронія набула гучної і цілком заслуженої слави. З Алтаю і почалося її швидке поширення по країні. Кожен садівник-любитель вважає необхідним придбати і посадити на своїй ділянці аронію. Вона росте тепер на Поліссі і в Прикарпатті, в лісостеповій зоні України, Білорусії і Прибалтиці, в багатьох районах Сибіру і на Сахаліні. В будь-яких кліматичних зонах вона відзначається високою витривалістю і витримує морози до -36 °С.
Аронія має видатні лікувальні і харчові якості. її плоди трохи терпкуваті на смак і багаті на вітаміни Р, С і А. За вмістом вітаміну Р вони переважають апельсини в 5—б разів. Вітаміну Р у плодах аронії більше, ніж у шипшини, журавлини та інших широко відомих високовітамшних рослин. Вітамін Р сприяє кращому засвоєнню вітаміну С. Наявність в організмі людини цих двох вітамінів забезпечує міцність та еластичність стінок кровоносних судин. Плоди містять також рибофлавін, тіамін, фолієву, яблучну і нікотинову кислоту, вітаміни Е і К, провітамін А (каротин), різноманітні мікроелементи (залізо, йод, марганець), цукор, таніди, пектин. У ягодах виявлено глікозид амігдалин, який разом з вітаміном Е позитивно впливає на нервову і серцево-судинну систему, функції шлунка. Вони збільшують виділення шлункового соку і активність шлункових ферментів. Найбільш корисні людям з пониженою кислотністю і- високим тиском. Вживання у їжу плодів аронії або продуктів їх переробки не шкодить і здоровим людям. Якщо людина з нормальним тиском вживає у їжу плоди аронії, то це не призводить до його зниження.

У плодах аронії є велика кількість фарбувальних речовин— червоних антоціанів — 3,5—5 %. За вмістом антоціанів аронія — чемпіон серед деревних порід. З її ягід добувають біологічно активні барвники з вмістом вітаміну Р 6,5 %. Цей барвник вкрай необхідний для харчової про­мисловості. Його застосовують замість тих синтетичних барвників, які використовувалися раніше. Плоди аронії містять катехіни, які надають їм терпкий смак (0,8 %), фруктозу, глюкозу і сахарозу (5—10 %), органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, а також мікроелементи (залізо, марганець, мідь, фосфор, магній).

Аронія — унікальний йодозбірник. Найбільше йоду у плодах. Як відомо, цей елемент вкрай необхідний в організмі людини. Сік з плодів аронії посилює апетит і сприяє швидшому переварюванню та засвоєнню їжі. Пектинові ре­човини аронії здатні адсорбувати надмірну кількість слизу в організмі людини разом з шкідливими і хвороботворними бактеріями, що з'являються у шлунку. Найбільш корисні плоди горобини людям похилого віку.

Соком аронії лікують гіпертонію, атеросклероз, різні кровотечі і діатези. Вітамінна промисловість випускає таб­летки чорноплідної горобини, які слід вживати разом з ас­корбіновою кислотою. Плоди аронії виводять з організму радіоактивний кобальт і стронцій. Вони дуже корисні при підвищеному розумовому навантаженні, позитивно впливають на окислювальні процеси в організмі. Лікарі рекомендують з'їдати щоденно по 100 г ягід або випивати 50 г соку аронії.

З 1 кг ягід можна одержати 800 г соку. Він широко використовується для вітамінізації напоїв, надання їм кра-сивого забарвлення, аромату і приємного смаку. Сік — чу­довий дієтичний напій і універсальний харчовий барвник. З нього готують вина, лікери, наливки, настойки і безалкогольні напої, які задовольняють смаки навіть найбільш вибагливих гурманів. Вина з аронії мають не лише чудовий смак і аромат, а й красивий колір, а це має велике значення у лікеро-горілчаній промисловості.

З ягід аронії готують смачне варення, джем, повидло, кисіль, мармелад, желе, сироп, заварюють чай. Одна столова ложка варення аронії задовольняє добову потребу людини у вітаміні Р. Сирі ягоди аронії поступово втрачають свої якості. Вміст вітамінів у них з часом зменшується. Для їх збереження ягоди перетирають з цукром у співвідношенні 1 : 1 або сушать і перемелюють на борошно. Після сушіння без розмелювання ягоди можна зберігати у ящиках або мішках в сухому і добре провітрюваному приміщенні. Непогано зберігаються і заморожені ягоди аронії. При цьому вони стають більш солодкими, а вміст вітамінів та інших корисних речовин не зменшується. Ягоди аронії можна консервувати у власному соку.

Отже, горобина чорноплідна — цінна рослина і заслуговує пильної уваги як лісівників, так і садівників.

Разом із цим читають:
Категорія: Листяні кущі | Додав: Netochka (03.02.2012)
Переглядів: 4129 | Коментарі: 1 | Теги: Горобина чорноплідна, кущі, аронія, чагарники | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0